|
|
|||||||||||||||||
|
 |
|||||||||||||||||
 |
|
|||||||||||||||||
|
Загальнодержавне інформаційно-політичне видання. Газета заснована у 1992 р. |
| Тема дня | Місто | Область | Україна | За кордоном | Політика | Суспільство | Економіка | Здоров'я | Спорт | Надзвичайні події | Кримінал |
|
Архів статей за грудень 2011 р.:
|
Компанія «НІБУЛОН»: 20 років розвитку не завдяки, а всупереч обставинам. І без поразок!Оксана КЛОЧКО, 28.12.2011, 10:40  Якби сьогодні, суто теоретично, потужного сільгосптоваровиробника, інвестора й експортера, компанію «НІБУЛОН» можна було відокремити від України, то вона змогла б утворити окрему міні-державу, не гіршу, скажімо, за Люксембург. Адже в «НІБУЛОНі» всі і все працює абсолютно злагоджено, прозоро й у законодавчому полі. Компанія вирощує зерно, будує елеватори й навіть власний флот, налагоджує переробку м’ясної сировини, працює на зовнішніх ринках світу. Виконує й державницькі функції — розчищає річки для судноплавства; розвиває соціальну сферу регіонів, у яких будує елеватори і річкові термінали; створює робочі місця. Одне слово, робить усе, що повинна робити повноцінна держава. Тож і теоретично, і практично, «НІБУЛОН» у автономному плаванні, однозначно, вижив би. Інша річ, що навіть теоретично, керівництву «НІБУЛОНу» автономія від України не потрібна. Тому що ці люди працюють не лише заради власного благополуччя, а й, великою мірою, заради розвитку країни, в якій народилися, живуть і яку люблять. Двадцять років тому «НІБУЛОН» утворився як спільне підприємство, засновниками якого виступили бізнесмени з Миколаєва, Будапешта й Лондона. Але партнери по бізнесу Олексія Вадатурського не витримали українських реалій й за кілька років «зійшли з дистанції». Відтоді спогади про них залишилися лише в назві компанії, а «НІБУЛОН» продовжив рух уперед, натикаючись, долаючи й продовжуючи долати чиновницьке свавілля. За два десятиліття незмінний генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський пережив стільки неприємностей, що вистачило б на кілька біографій. Чиновники створювали перепони під час будівництва елеваторів, затримували зафрахтовані «НІБУЛОНом» судна, забороняли експортувати зерно, відкривали кримінальні справи проти компанії й особисто Олексія Вадатурського, винесли з офісу компанії в Миколаєві 15 тонн (і це не перебільшення) документів для перевірки тощо. «Доброзичливці» намагалися спалити офіс «НІБУЛОНу», на компанію неодноразово чинилися спроби рейдерських захоплень… За такого сценарію керівник мав би «зламатися», але — не Вадатурський. Він, як і раніше, спілкується з людьми, не підвищуючи голосу, йому вірять на слово партнери в Україні й інших країнах світу, серед яких Світовий банк, ЄБРР, уряди Королівства Данії, Швеції, Голландії. «Упродовж розвитку компанії у нас були труднощі, але не було поразок», — любить повторювати Олексій Вадатурський. Зізнається, що й сьогодні вісімдесят відсотків свого часу вимушений витрачати на улагодження проблем і боротьбу з чиновницьким свавіллям. Але решту, двадцять відсотків, витрачає, все ж таки, на розвиток компанії і рух вперед. І ця конструктивна «НІБУЛОНівська» хода вражає. До свого 20-річчя ТОВ СП «НІБУЛОН» сам собі зробив подарунок — збудував 20-й елеватор у селі Денихівка на Київщині. А це означає, що в селі, яке занепадало, одразу з’явилося підприємство європейського рівня й майже сто нових робочих місць. Окрім того, місцева громада отримала від «НІБУЛОНу» понад три мільйони гривень для вирішення соціальних питань. Чи став 20-річний ювілей компанії певним поштовхом для державних чиновників, аби переглянути свої взаємовідносини з «НІБУЛОНом»? Про це ми запитали безпосередньо генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН», Героя України Олексія ВАДАТУРСЬКОГО. Але, інтерв’ю для «Вечірньої Полтави» він розпочав з речей для нього більш приємних — зі спогадів про роботу компанії на Полтавщині. — Для мене Полтавська область — це не піар, — зазначив Олексій Опанасович. — Будуючи там елеватори й річкові термінали, компанія не переслідувала якихось політичних цілей. Ми показали, що займаємося виключно економікою і реальним бізнесом. За кілька років «НІБУЛОН» побудував на Полтавщині шість елеваторів і два річкових термінали. Кожен з цих об’єктів зводився, в середньому, за три місяці. Тож, рахуйте, що ми дали роботу 1500 будівельникам з усієї України на два роки. На побудованих об’єктах створили майже тисячу нових робочих місць. Високооплачуваних і на периферії — в Градизьку, Артемівці, Глобиному, Решетилівці, Мар’янівці, Кременчуці. Забезпечили роботою випускників вишів і молодь. Чи правильно вчинила наша компанія, будуючи на Полтавщині? Життя і досвід доводять, що правильно. Насправді, у вашій області варто побудувати ще стільки ж елеваторів. Нині кожен аграрій, який займається вирощуванням зерна, кукурудзи чи соняшнику, може повною мірою оцінити роботу наших елеваторів і більшість з них скаже, що елеваторів наразі не вистачає. — Справді, аграрії нині скаржаться на те, що важко здати зерно на елеватори, бо останні повністю завантажені… — Так. Здати зерно зараз нікуди, бо, по-перше, елеватори дійсно завантажені, а по-друге, в Україні не працює логістика. Зерно на елеваторах лежить, оскільки його ніяк звідти вивезти. Не вистачає рухомого складу на залізницях, а також задіяні корупційні схеми — одним компаніям вагони для вивозу зерна надаються, іншим — ні. Те, що елеватори «НІБУЛОНу» завантажені збіжжям, є ознакою нездорової конкуренції й прикладом того, що чиновники не по-державному вирішують питання.  — «НІБУЛОН» завжди славився тим, що умів знаходити вихід з будь-якої ситуації. Напевне, вже маєте ідеї, як розвантажити елеватори своїми силами?— Компанія недаремно будувала річкові термінали на берегах Дніпра і Південного Бугу. Тож, зерно з цих елеваторів вивозимо несамохідними судами, яких «НІБУЛОН» побудував уже 28. Аби розвантажити інші елеватори, компанія змушена була закупити 35 нових сучасних потужних вантажівок, які вже працюють. З часом прийдемо й до того, що побудуємо свій рухомий склад. Думаю, будівництво вагонів «НІБУЛОН» замовлятиме на Крюківському вагонобудівному заводі в Кременчуці. Ми все одно доведемо незалежність своєї компанії від чиновницького свавілля і не будемо платити комусь хабарі, щоб мати змогу вивозити власне зерно. — Кілька років тому «НІБУЛОН» почав безпрецедентну кампанію з проведення днопоглиблювальних робіт на найбільших судноплавних річках України — Дніпрі та Південному Бузі. По-суті, ви взялися робити те, що повинна робити держава. Чи не пошкодували, що вдалися до складного й витратного проекту? І чи врешті долучилася до цієї, потрібної й країні, справи держава? — «НІБУЛОН» вчинив абсолютно правильно, розпочавши будівництво річкових терміналів (нині маємо такі майже в усіх областях, де протікає Дніпро), і вони виправдовують наші сподівання на те, що в майбутньому водний транспорт стане хорошою альтернативою залізниці. В стратегічному плані ми не помилилися, хоча зараз нам надзвичайно складно забезпечувати водні перевезення по Дніпру. Свавілля чиновників не дозволяє ефективно використовувати наш флот: нам створюють великі проблеми щодо перевезень, забороняють виконувати днопоглиблювальні роботи там, де є скельні ґрунти. Чиновникам важко зрозуміти, що все це потрібно не лише нашій компанії. Якщо прибрати скельні ґрунти, то судноплавство стане безпечним, починаючи від Херсона й аж до Києва. А це означає, що до Києва, Дніпропетровська та інших міст можуть без проблем прийти плавучі готелі, круїзні й пасажирські судна, що дуже актуально напередодні проведення «Євро–2012». «НІБУЛОН» в черговий раз звернувся до Президента України, Прем’єр-міністра з проханням розглянути нашу пропозицію. На проведення робіт з прибирання скельних ґрунтів потрібно три мільйони євро. Наша компанія згодна вкласти в це свої кошти з тим, щоб у наступні років п’ять держава нам їх повернула. Коли ми розчистимо Дніпро, вантажоперевезення по ньому збільшаться в рази — і держава зможе не лише без проблем повернути нам ці кошти, а ще й заробити кошти для себе. Але чиновників це не цікавить. Я думаю, що якби вони мислили справді по-державному, то давно б попросили допомоги в нашої компанії щодо вирішення цього питання. — Але «НІБУЛОН» продовжуватиме будувати річкові термінали? — Так. У 2012 році маємо намір побудувати ще по два термінали уздовж Дніпра — в Херсонській і Київській областях. Попри те, що нам заважають, ми все одно будуємо судна, буксири й скоро завершимо перший етап програми будівництва власного флоту. З весни несамохідні судна «НІБУЛОНу» активно возитимуть зерно по Дніпру. — Чи повернеться компанія «НІБУЛОН» у 2012 році будувати елеватори чи річкові термінали на Полтавщині? — Ні, в Полтавській області будуватимемо пізніше. Але, принагідно, хочу подякувати за співпрацю усім полтавським будівельним компаніям, які будували з нами на Полтавщині і продовжують зводити об’єкти по Україні. Це наші надзвичайно надійні партнери — ВАТ «Полтавгаз», ПМДК-19, ТОВ «Справа», ПП «Кристал-2007», МП «Сплав», ТОВ «Зубр», ТОВ «Полтаваспецмонтаж», СПМК-516 ЛТД, Глобинський «Райагробуд» та інші. А ще хочу передати привіт і найкращі побажання напередодні Нового року своїм однокурсникам по Одеському технологічному інституту харчової промисловості. Багато моїх друзів юності працює на Полтавщині, зокрема на Хорольському комбінаті дитячого харчування. Знаю, що вони слідкують за розвитком компанії «НІБУЛОН», і ціную їхню моральну підтримку. — Олексію Опанасовичу, нам стало відомо, що «НІБУЛОН» має м’ясокомбінат у Житомирській області. Ви освоюєте новий напрямок — розвиватимете власну переробку? — На Житомирщині дійсно відновлюємо напівзруйновані тваринницький та свинокомплекси. Тварин годуємо кормами, вирощеними на наших полях, без білково-вітамінних добавок і стимуляторів росту. На м’ясокомбінаті плануємо виготовляти тисячу тонн на рік високоякісних ковбасних виробів без ГМО і консервантів. Нам, українцям, має бути соромно споживати ковбасу з наповнювачами сумнівного походження й із м’яса невідомої країни-виробника й року випуску. Так само, як і доїдати хліб після клопа-черепашки. Україна повинна експортувати у світ зерно високої якості, а не продавати низькосортну пшеницю на годівлю слонам і верблюдам. Сьогодні в Україні понад один відсоток зерна, уражений клопом-черепашкою, а споживання хліба з такої пшениці призводить до гастроентерологічних проблем у людини. — У зв’язку із розвитком тваринництва, чи не плануєте створити й власну молокопереробку? — «НІБУЛОН» міг би на серйозному рівні займатися і цим питанням, але ми не робитимемо цього з двох причин. Через невизначеність з ринком землі: бо зняття мораторію на продаж землі може призвести до того, що сьогодні ми побудуємо крупне сільгосппідприємство, а завтра залишимося без сировинної бази. Окрім того, вважаю, що, побудувавши велике підприємство, ми нанесемо збиток економіці держави. Переконаний, що Україна повинна пропагувати будівництво міні-ферм у населених пунктах, які б функціонально забезпечували населення і робочими місцями, і хорошою продукцією. — Повернемося до 20-річчя компанії «НІБУЛОН». Скажіть, держава якимось чином відзначила цей ювілей? — Ні, вона його не помітила. — І все ж таки, чи чекаєте ви якоїсь допомоги від держави? — Хочеться, щоб нам не заважали. Також, щоб в Україні реально турбувалися про створення умов для інвестицій. Бо за нинішнього чиновницького безчинства, іноземні інвестори ще довго не прийдуть до нас ризикувати своїми грошима. — Який період в історії розвитку «НІБУЛОНу» був найскладніший? — За 20 років мені довелося створювати компанію при всіх президентах — Кравчукові, Кучмі, Ющенкові, Януковичі… І завжди виникала одна спільна проблема: знаходяться люди, які позиціонують себе як найближче оточення Президента, і вони вважають, що їм дане право бути господарями життя й розпоряджатися тим чи іншим майном, володіти тим чи іншим регіоном або підприємством. Вони упевнені, що мають право втручатися в діяльність підприємств, вирішувати долі людей, або, простіше кажучи, займатися рейдерськими захопленнями підприємств. — Як протистоїте таким атакам? — На прикладі «НІБУЛОНу» можна прослідкувати, що ми робимо саме те, що декларують Президенти. Коли ми переживаємо подібні атаки, то відповідаємо: «Ми робимо так, як говорить Президент, а ви нам заважаєте виконувати свою роботу. Тож, виходить, що ви не виконуєте волю Президента». Захищаючи свої інтереси, нам доводилося звертатися безпосередньо до Президента, щоб залишитися незалежними і не бути розтертими чиновницьким свавіллям. — Що, на вашу думку, здатне врятувати Україну від суцільного беззаконня і рейдерства? — Часті вибори. — Повернемося до приємного. Скільки робочих місць створила компанія «НІБУЛОН» за 20 років? — Чотири з половиною тисячі. — Кожного року ви особисто і ваша компанія стаєте переможцями багатьох престижних конкурсів, і 2011 рік не став винятком. Але серед нагород мене особливо зацікавила перемога «НІБУЛОНу» в номінації «Найкраще підприємство для родини» в конкурсі ЄС «Рівні можливості: найкращий роботодавець України–2011». Розкажіть, будь ласка, що передбачають критерії цієї номінації? — Однією з особливостей нашої компанії є те, що кожного року до нас приходять працювати понад сто молодих фахівців. Ми співпрацюємо з 30-ма вишами України. У нас дуже молоді директори елеваторів, інших підрозділів. З молоддю працювати клопітно, але цікаво. Минулого року в сім’ях наших співробітників народилося 105 дітей. У нас є випадки, коли в декретну відпустку ідуть чоловіки, а багато жінок є директорами в різних структурних підрозділах. Тож ми створюємо всі умови для гендерної рівності й комфорту наших співробітників. — Олексію Опанасовичу, миколаївці неодноразово обирали вас «Людиною року», ваша робота була достойно оцінена й одним з українських президентів, адже маєте звання Героя України. А що особисто ви вважаєте найбільшим своїм досягненням за останні двадцять років? — Те, що багато людей повірило мені, як керівникові, й прийшло працювати в компанію не з примусу, а добровільно. Це велике щастя й велика відповідальність. Важко в наших умовах працювати чесно, прозоро, платити зарплату відкрито, а не в конвертах, боротися за майбутнє компанії й підкорювати нові висоти. Але «НІБУЛОН» і надалі працюватиме чесно і по-совісті. Вірю, що в нас усе вийде! Коментарі до цієї статті
Інші статті за 28 грудня 2011 р.:• «Київміськбуд» подарував «під ялинку» нові квартири 218 полтавським родинам (12:55)• «Київміськбуд» подарував «під ялинку» нові квартири 218 полтавським родинам (12:55) • Хто володіє полтавською землею? (12:16) • Хто володіє полтавською землею? (12:16) • Навесні українських міліціонерів розділять на поліцейських і жандармів (12:06) • Навесні українських міліціонерів розділять на поліцейських і жандармів (12:06) • Хто вбив письменника Короленка? (12:05) • Хто вбив письменника Короленка? (12:05) • Сертифікат «Вашої Аптеки» отримала довгожителька Полтави (11:45) • Сертифікат «Вашої Аптеки» отримала довгожителька Полтави (11:45) • Наближення Нового року дітлахи будинку сімейного типу родини Требухів відчули, отримавши подарунки від Фонду Андрія Матковського (11:42) • Наближення Нового року дітлахи будинку сімейного типу родини Требухів відчули, отримавши подарунки від Фонду Андрія Матковського (11:42) • У новому році у Полтаві розпочнуть будівництво ще одного житлового кварталу та льодової арени (11:38) • У новому році у Полтаві розпочнуть будівництво ще одного житлового кварталу та льодової арени (11:38) • Перемога у конкурсі «Друг «Євро—2012» подарувала Олександру Лещенку 25 годин у Швейцарії (11:15) • Перемога у конкурсі «Друг «Євро—2012» подарувала Олександру Лещенку 25 годин у Швейцарії (11:15) • У «Фавориті» — новачок (11:11) • У «Фавориті» — новачок (11:11) • Забутий ювілей (11:07) • Забутий ювілей (11:07) • Чому дитина повинна випивати води вдвічі більше, ніж доросла людина? (10:51) • Чому дитина повинна випивати води вдвічі більше, ніж доросла людина? (10:51) • Про троянди при дорозі, непобиті ліхтарі, майже домашню школу, або Яким може стати село, якщо у ньому господарює жінка (10:48) • Про троянди при дорозі, непобиті ліхтарі, майже домашню школу, або Яким може стати село, якщо у ньому господарює жінка (10:48) • Вікторія Санжарівець заговорила (10:19) • Вікторія Санжарівець заговорила (10:19) • «Професор, може, й лопух, але апаратура при ньому» (10:15) • «Професор, може, й лопух, але апаратура при ньому» (10:15) Новини за 28 грудня 2011 р.:• У Козельщинському районі планують побудувати нове місто (12:14)• На Полтавщині готуються до 200-річчя видатного земляка (12:13) • Суд повернув обманутим вкладникам КС «Спілка пенсіонерів України» ще 1,5 мільйона гривень (12:13) • У Кременчуці прихожани пікетували єпархію УПЦ МП (12:12) • КрАЗ представив нову вантажівку із кабіною «Renault» (12:12) • «Соціальне таксі» може стати безплатним (12:11) • Від Хорола до Решетилівки відремонтують дорогу (12:11) • Керівника полтавської міліції переводять у Львів? (12:11) • «Ворскла» може продати Янузі і запросити Кузнєцова (12:09) • Як працюватимуть під час свят бюджетні та комунальні установи Полтави (12:09) • 210 років тому світ побачив перший паровий автомобіль (12:08) • 60 років першому радянському і європейському комп’ютеру, створеному в Києві (12:07) • Екс-мер Полтави Андрій Матковський став доктором наук (12:07) |
 |
|
|
|
