Вадим Обертас козака спорядить та ще й на коня посадить…

Наталія ЖОВНІР, 08.09.2010, 11:39

Вадим Обертас — полтавець, але в Полтаві він живе мало: більше перебуває там, де знімається черговий фільм чи кліп. Як правило, на зйомках стрічок про українську минувшину Вадим Обертас є консультантом і відповідальним за рухливий реквізит (коні, вози, брички, карети тощо). Вадим має жеребця арабської породи, якого утримує в одному з мальовничих сіл на Полтавщині.
— Я хотів би зробити десь кінну базу з критим манежем, щоб навчати їздити дітвору, за потреби організовувати кінний ескорт для мера тощо. Щоб на свята люди на конях виїжджали, — говорить Вадим Обертас. Але зробити це не так просто, потрібні кошти. Тому обходиться одним скакуном.
— Решта — коні мого компаньйона, — каже, — беру їх, коли треба друзів покатати абощо.
Щодо задуманої ним поїздки верхи до Франції, яку не вдалося здійснити, Вадим пояснює:
— Тодішньому Президенту України Віктору Ющенку ідея сподобалася, але він не зміг цю поїздку профінансувати…
У Вадима Обертаса багато друзів, вони рекламують його діяльність по всьому світу.
— Я хочу в Америці й інших країнах показати справжню українську культуру, — каже майстер і знавець минувшини, — програма, звичайно, передбачатиме виїзди на конях…
Вадим Обертас був постановником кінних трюків на зйомках фільму «Тарас Бульба», брав участь у створенні стрічки «Сто видатних українців» (про Богдана Хмельницького), на його рахунку безліч кліпів.
Займається цим Вадим, починаючи з 1988 року. Раніше шив одяг для себе й родини, зробив багато речей для музеїв, церков, монастирів (запрестольні крісла, оклади ікон, хрести тощо). Створені ним шедеври є в Черкасах, Кременчуці, Козельщині.
Представлені на виставці в Полтаві речі цілком реальні, створені на основі історичного матеріалу.
— Усе це можна брати, сідлати коня, їхати в бій, — каже Вадим. Його вироби й справді не раз використовувались у кіношних баталіях.
«Унікальний, єдиний на всю Україну майстер Вадим Обертас дуже великий романтик: якось він захотів поїхати на своємму конику до Франції стежками Івана Сірка. Збирав експедицію, втратив багато часу та грошей, але нічого  не вийшло...» — співав, граючи на старосвітській бандурі XV—XVII століття полтавський кобзар Іван Новобранець про полтавця Вадима Обертаса.
Самобутній майстер Вадим Обертас уперше експонує виготовлене ним спорядження для козаків та гетьманів. Досі ці речі служили лише для зйомок фільмів і кліпів в Україні та за кордоном, але на вернісажах не бували.
«Вадим Обертас відтворює культуру наших пращурів, відроджує духовність. У його роботах є трипільські мотиви і символи, вібрація яких поєднує сьогодення з минулим, — продовжував імпровізовану думу полтавський кобзар, — я бачив його з коником у полі в шатах, на сідлі — справжнього козака, характерника і великого артиста…»
Старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Полтавського технічного університету ім. Ю. Кондратюка Сергій Журавльов також говорив про Вадима Обертаса як про друга і справжнього майстра:
— Таких, як він, одиниці, а на Полтавщині, може, взагалі один. Вадим займається справою усвідомлено, розуміючи, що, може, не одержить за це якихось грошей. Треба радіти, що у нас такі люди є.

                                                    ***
Дослідники середовища козацької доби підкреслюють, що воно було різноманітним. Речі, які відтворює Вадим Обертас, не лише виконували певну функцію, а й були художньо осмислені, втілювали дух часу, вікові традиції. Полтавський майстер прагне до достовірності. Слід подякувати йому, що ми у двадцять першому столітті можемо побачити, відчути, торкнутися предметів, які несуть справжню українську козацьку сутність.
— Я весь вік працюю в музеї, — сказала головний хранитель фондів Музею І. П. Котляревського Євгенія Стороха, — люблю автентику, усе справжнє. Те, що робить Вадим Обертас — швець, кравець, чинбар, актор і наставник — історично достовірне.
Завдяки умілим рукам і знанням пана Вадима ми переносимося в Україну тих часів, яких не бачили, не знали. Ось жупан козацької старшини, поряд — «тілогрійка», підбита хутром видри. Ось сідло, достойне гетьмана… Дуже красиве гаптування на шовку. Ці речі — частина нашої історії: героїчної, часом трагічної — різної, але незабутньої (завдяки, зокрема, й таким людям, як Вадим Обертас). Ця історія повчає й попереджує… Щоб засвоїти її уроки, треба знати минувшину. Тож вивчаймо свою історію разом з унікальним майстром.

Фото автора

Інші статті за 8 вересня 2010 р.:

Новини за 8 вересня 2010 р.: